1 мікрометр!
Мітохондрія — це крихітна структура всередині клітини, яка виробляє АТФ, головну молекулу, що її клітини використовують для перенесення енергії. Типова мітохондрія має форму округлої палички завдовжки близько 1–2 мікрометрів і приблизно вдвічі вужчої. Мікрометр — це мільйонна частка метра. Одна клітина може містити сотні або тисячі мітохондрій.
Мітохондрії бувають різної форми й розміру, тому їхній розмір подають як типовий діапазон. У більшості клітин вони мають вигляд паличок або зерен завширшки близько 0,5 мікрометра й завдовжки 1–2 мікрометри, тобто приблизно завбільшки з бактерію. Малюнки в підручниках часто зображують більшу мітохондрію, завдовжки близько 2 мікрометрів і завширшки 1 мікрометр. У деяких клітинах мітохондрії мають завширшки кілька мікрометрів, а завдовжки — до 10 мікрометрів.
Мітохондрії також змінюють форму. Під світловим мікроскопом можна побачити, як вони ростуть, розгалужуються, діляться й зливаються. У деяких клітинах вони з’єднуються в розгалужену мережу, що простягається на десятки мікрометрів. Через це важко сказати, де закінчується одна мітохондрія й починається наступна, а також важко порахувати їх.
Мітохондрії вивільняють хімічну енергію, запасену в глюкозі та інших поживних речовинах, і використовують її для виробництва АТФ. Цей процес, який називають клітинним диханням, потребує кисню й виділяє вуглекислий газ як відходи. Вуглекислий газ, який видихає людина, походить із цих реакцій.
Кожна мітохондрія має дві мембрани. Внутрішня мембрана утворює складки, які називають кристами, і вони дають їй більше поверхні для вироблення АТФ. Клітини, яким потрібно багато енергії, наприклад м’язові, мають багато мітохондрій.
Назва походить від грецьких слів, що означають «нитка» і «зернятко», — двох форм, яких набувають мітохондрії. Німецький учений Карл Бенда ввів цю назву в 1898 році. У 1960-х роках учені з’ясували, що мітохондрії мають власну ДНК і власні рибосоми — машини, що будують білки.
Коли в 1976 році визначили послідовність ДНК мітохондрій, виявилося, що вона нагадує ДНК бактерій. Це підтримало ендосимбіотичну теорію, яку запропонувала Лінн Маргуліс. Згідно з нею, мітохондрії виникли з бактерій, які поглинула інша клітина, і вони далі жили всередині неї.