450 kilomètres!
Великий каньйон — глибока звивиста ущелина, яку прорізала річка Колорадо в штаті Аризона на південному заході Сполучених Штатів. Якщо вимірювати вздовж річки, що тече крізь нього, довжина каньйону становить близько 450 кілометрів. Від краю до краю він сягає до 29 кілометрів завширшки, а завглибшки в середньому має близько 1,6 кілометра.
Служба національних парків США визначає довжину каньйону як 278 річкових миль (447 кілометрів). Річкові милі відлічують уздовж самої річки Колорадо, починаючи від позначки 0 миль у Ліс-Феррі, за правилом, що походить від експедиції Бердсая 1923 року. Оскільки річка звивається то в один, то в інший бік, каньйон довший за відстань між його кінцями по прямій.
Геологічна служба США розглядає перші 100 кілометрів нижче за течією від Ліс-Феррі окремо, як Мармуровий каньйон. Власне Великий каньйон вона відлічує від гирла річки Літл-Колорадо до скель Ґранд-Уош поблизу 277-ї річкової милі.
Ширина каньйону дуже змінюється. У Мармуровому каньйоні ущелина завширшки лише близько 180 метрів. Середня відстань від краю до краю становить 16 кілометрів, а найбільша — 29 кілометрів.
Південний край у середньому розташований на висоті близько 2 100 метрів над рівнем моря, а Північний — близько 2 400 метрів. Служба національних парків оцінює об’єм каньйону, тобто простору між його стінами, приблизно в 4,17 трильйона кубічних метрів.
Гірські породи в стінах каньйону набагато старші за сам каньйон. Найдавніші, на дні внутрішньої ущелини, мають вік близько 1,8 мільярда років. Навіть наймолодший шар — формація Кайбаб на краю каньйону — має вік близько 270 мільйонів років.
Від 70 до 30 мільйонів років тому рухи плит, з яких складається земна кора, підняли весь регіон і утворили високе й доволі рівне плато Колорадо. Потім, 5–6 мільйонів років тому, річка Колорадо почала врізатися в нього. Ерозія, спричинена бічними потоками, розширила ущелину, і ті самі сили й нині повільно поглиблюють та розширюють її.
Річка Колорадо тече приблизно 2 330 кілометрів від Скелястих гір у штаті Колорадо до Каліфорнійської затоки. Усередині парку вона в середньому завширшки близько 90 метрів і завглибшки близько 12 метрів, а на кожному кілометрі течії її рівень знижується в середньому на 1,3 метра.
Національний парк «Великий каньйон» охороняє каньйон і займає 4 931 квадратний кілометр. Серед його тварин — 450 видів птахів і 91 вид ссавців, а ще на його території розташовано майже 350 важливих місць із викопними рештками.