500 мікрометрів!
Піщина — це маленька частинка гірської породи, мінералу, мушлі чи коралу. Геологи визначають пісок лише за розміром: це будь-яке зерно в поперечнику від 0,0625 до 2 міліметрів. На цьому сайті показано піщину в поперечнику 0,5 міліметра, або 500 мікрометрів, — розмір, що відділяє середній пісок від крупного. Мікрометр — це мільйонна частка метра.
Межі розмірів походять зі шкали градацій, яку 1922 року опублікував К. К. Вентворт, і геологи, зокрема Геологічна служба США, здавна використовують її як стандарт. Зерна в поперечнику від 0,0625 до 2 міліметрів — це пісок. Дрібніші зерна — алеврит, приблизно до 0,004 міліметра, а все, що менше, — глина. Більші зерна — гравій.
Шкала ділить пісок на п’ять градацій, кожна вдвічі ширша за нижчу: дуже дрібний, дрібний, середній, крупний і дуже крупний. Середній пісок має в поперечнику 0,25–0,5 міліметра, а крупний — від 0,5 до 1 міліметра. Щоб виміряти зразок, геологи просівають його крізь стос сит, найширші вічка в якому вгорі. Кожне зерно затримується на першому ситі, вічка якого надто дрібні, щоб воно пройшло.
Мінеральний пісок утворюється, коли гірська порода руйнується внаслідок вивітрювання, а вода й вітер розносять зерна. Граніт, порода, з якої складається більшість гір на материках, розпадається на зерна кварцу, польового шпату, слюди й магнетиту. Кварц стійкий до зношування й поширений, тому пісок на більшості пляжів уздовж узбережжя материкової частини США — кварцовий.
Базальт, темна порода лавових потоків і вулканічних островів, не містить кварцу. Він стирається на чорні, сірі або коричнево-червоні зерна. На пляжі Папаколеа на Великому острові штату Гаваї пісок складається з олівіну — блискучого мінералу, що трапляється в базальті й має колір від оливково-зеленого до майже коричневого.
Інший пісок походить від живих істот. Скелети коралів, мушлі та голки морських їжаків складаються здебільшого з карбонату кальцію. Коли тварини гинуть, ці тверді частини перетворюються на пісок під дією хвиль, що перекочують їх, і тварин, як-от риб-папуг, які їх подрібнюють.
Розмір зерен на пляжі відображає хвилі, що його сформували. Пляжі, відкриті для сильних хвиль, зазвичай мають більші зерна, ніж спокійніші пляжі. Круті пляжі теж зазвичай мають більші зерна, бо хвилі можуть закидати великі частинки високо на схил. На пологіших пляжах зерна перекочуються туди й назад і розбиваються на дрібніші шматочки.