1.24 зеттаметрів!
NGC 1232 — велика спіральна галактика в сузір’ї Ерідан, віддалена від Землі приблизно на 60 мільйонів світлових років. Світловий рік — це відстань, яку світло проходить за один рік, приблизно 9,46 трильйона кілометрів. Диск галактики завширшки близько 130 000 світлових років, що приблизно в 1,3 раза ширше за диск Чумацького Шляху. Вона повернена до Землі майже лицьовим боком, тому її спіральні рукави видно повністю.
Із Землі NGC 1232 займає ділянку неба розміром приблизно 6,7 на 7,8 кутової хвилини, що становить близько чверті ширини повного Місяця. Кутова хвилина — це шістдесята частка градуса. Третій довідковий каталог яскравих галактик, у якому галактики вимірюють до певного рівня слабкості сяйва, дає ширину 7,4 кутової хвилини.
Щоб перетворити цей кут на ширину, потрібна відстань до галактики. У дослідженні 2013 року використали середнє з дев’яти опублікованих оцінок: 18,7 мільйона парсеків, де парсек — це приблизно 3,26 світлового року. Це приблизно 61 мільйон світлових років, тож галактика має в поперечнику приблизно від 120 000 до 140 000 світлових років. Відстань невизначена приблизно на 14%, а отже, так само невизначена й ширина.
У прес-релізі Європейської південної обсерваторії (ESO) 1998 року названо ширину близько 200 000 світлових років, удвічі більше за розмір Чумацького Шляху. Це була ширина всієї фотографії, а не самої галактики, за прийнятої тоді відстані 100 мільйонів світлових років. На відстані близько 60 мільйонів світлових років та сама фотографія завширшки близько 120 000 світлових років.
ESO сфотографувала NGC 1232 21 вересня 1998 року за допомогою FORS1 — нового приладу на своєму Дуже великому телескопі. На знімку поєднано три експозиції: в ультрафіолетовому, синьому та червоному світлі. Кольори показують різні типи зір: старіші червонуваті зорі заповнюють центр, а молоді сині зорі та численні області народження зір облямовують спіральні рукави.
На знімку поруч із нею видно меншу галактику NGC 1232A. Ця галактика розташована далі, ніж NGC 1232, і, ймовірно, не взаємодіє з нею.
Знімки рентгенівської обсерваторії NASA «Чандра», опубліковані 2013 року, виявили в NGC 1232 велетенську хмару газу температурою майже 6 мільйонів градусів Цельсія. Газ такої температури світиться лише в рентгенівських променях. Ймовірна причина — карликова галактика, що врізається в NGC 1232 і породжує ударну хвилю, схожу на звуковий удар. Найяскравіша частина хмари має в поперечнику близько 23 600 світлових років, що становить приблизно чверть ширини диска Чумацького Шляху.
У разі підтвердження це було б перше зіткнення такого роду, виявлене лише в рентгенівських променях. Залежно від форми, маса хмари становить від 40 000 до 3 мільйонів мас Сонця. Зіткнення має тривати близько 50 мільйонів років, а гарячий газ має світитися ще від десятків до сотень мільйонів років.