1,800 кілометрів!
Великий китайський мур — це ланцюг стін, сторожових веж і фортець, збудований на півночі Китаю протягом приблизно 2 000 років. За описом ЮНЕСКО, він тягнеться від Шаньхайгуаня на сході до Цзяюйгуаня на заході — двох місць, відстань між якими по прямій становить приблизно 1 800 кілометрів. Оскільки мур складається з багатьох окремих ділянок, його повна довжина значно більша. Обстеження китайського уряду, оголошене 2012 року, виміряло 21 196 кілометрів.
Великий китайський мур — не одна стіна, а багато, збудованих різними династіями, тобто правлячими родами, вздовж давнього північного кордону Китаю. З 1987 року мур входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. В описі ЮНЕСКО мур починається в Шаньхайгуані в провінції Хебей і закінчується в Цзяюйгуані в провінції Ганьсу. За координатами цих двох місць на карті, які наводить ЮНЕСКО, відстань між ними по прямій становить приблизно 1 800 кілометрів.
Якщо міряти вздовж усіх ділянок, мур набагато довший. Державна адміністрація культурної спадщини Китаю обстежувала його з 2007 року й 2012 року оголосила, що довжини його ділянок разом становлять 21 196,18 кілометра. Попередній результат, оприлюднений 2009 року, дорівнював 8 850 кілометрам, а ЮНЕСКО нині наводить загальну довжину понад 20 000 кілометрів. До обстеження оцінки довжини ґрунтувалися здебільшого на історичних записах.
Стіни, що мали стримувати загарбників з півночі, будували в Китаї протягом століть ще до об’єднання країни. Близько 220 р. до н. е., за першого імператора Цінь Шихуана, ділянки давніших стін з’єднали в єдину оборонну систему. Пізніші династії відбудовували й розширювали її аж до династії Мін (1368–1644), за якої, за словами ЮНЕСКО, Великий китайський мур став найбільшою військовою спорудою у світі.
Окрім самих стін, до Великого китайського муру належать сторожові вежі, укриття, кінні стежки, фортеці та проходи. Ранні ділянки зводили здебільшого з утрамбованої землі (ґрунту й каміння, щільно вбитих докупи) та деревини. Пізніші будівничі також використовували цеглу й тесаний камінь. Обстеження 2012 року нарахувало 43 721 об’єкт, що належать до муру, і повідомило, що в непошкодженому стані збереглося лише 8,2 відсотка первісного муру.
Поширене твердження, ніби Великий китайський мур можна побачити з Місяця, до якого приблизно 384 400 кілометрів, не відповідає дійсності. Це твердження з’явилося в карикатурі Ripley’s 1932 року і досі є в описі цього об’єкта, який дає ЮНЕСКО. Навіть з низької орбіти, що починається приблизно на висоті 160 кілометрів, мур важко розгледіти. Його камінь і глина мають колір, близький до кольору навколишньої землі.
З орбіти мур видно лише за певних умов, наприклад коли низьке Сонце змушує його відкидати довгі тіні. Перший астронавт Китаю Ян Лівей після польоту 2003 року сказав журналістам, що муру не бачив. 2004 року Лерой Чяо сфотографував частину муру з Міжнародної космічної станції через потужний об’єктив, а експерти NASA пізніше підтвердили, що на знімку, схоже, зображено мур.