380,000 кілометрів!
Місяць обертається навколо Землі на середній відстані 384 400 кілометрів, яку вимірюють від центра Землі до центра Місяця. Ця відстань постійно змінюється, бо орбіта Місяця не є ідеальним колом. Світло долає її приблизно за 1,3 секунди.
Місяць рухається навколо Землі по еліпсу, трохи витягнутому колу, і робить один оберт кожні 27,3 доби. На середній орбіті в найближчій точці, яку називають перигеєм, він підходить до Землі на відстань приблизно 363 300 кілометрів. У найвіддаленішій точці, яку називають апогеєм, він перебуває приблизно за 405 500 кілометрів від Землі.
Притягання Сонця щомісяця трохи розтягує й стискає орбіту. Через це впродовж року відстань коливається приблизно від 357 000 до 407 000 кілометрів. Значення 384 400 кілометрів — це велика піввісь орбіти, половина її найбільшої ширини. Усереднена за часом відстань трохи більша — близько 385 000 кілометрів.
З 1969 року астрономи вимірюють відстань до Місяця за допомогою лазерів. Астронавти місій «Аполлон-11», «Аполлон-14» і «Аполлон-15» залишили на поверхні масиви відбивачів, а два радянські місяцеходи, «Луноход-1» і «Луноход-2», доставили ще відбивачі. Телескоп на Землі посилає короткі імпульси лазерного світла на один із відбивачів і вимірює, скільки часу світло повертається назад, — приблизно 2,6 секунди.
Влучити у відбивач важко. Навіть вузький лазерний промінь до моменту, коли досягає Місяця, розширюється приблизно до 2 кілометрів завширшки, тож у відбивач «Аполлона-11» влучає лише приблизно один із 25 мільйонів фотонів, тобто частинок світла. Попри це, вимірювання стали набагато точнішими: від кількох десятих метра спочатку до кількох міліметрів тепер.
Ці вимірювання показують, що Місяць повільно віддаляється від Землі приблизно на 3,8 сантиметра на рік. Причина — припливи, які Місяць викликає на Землі й які поступово зміщують його на ширшу орбіту. Відтоді, як у 1969 році встановили перший відбивач, Місяць віддалився приблизно на 2 метри.